мобильная версия [альфа]
логин пароль регистрация
кто тут=>


Все конкурсы
поэзии России
Змейка
Хокку
рейтинги/ ленты/ общий форум / стихотворение на удачу /
А Б В Г Д Е Ё Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Новости
Анонсы событий

Конкурсы поэзии
Спасибо Вам

+


Сущева Ольга
Перевод с Александра Кабанова

08.09.2008 20:54

1.
Не втішає чужа правота, і своя - мов собі не належить,
Скрута у перебляклих дротах на барвистих розривах мережі.
Зжовк один у піщаній косі, звис сріблястий один з небокраю,
без жалю перекушуй усі, крім бузкового - не дозволяю.

Не займай, бо поезії струм полюбляє заплутану схему:
так осяє довкола пітьму, що від щастя кісток не зберемо.
Ніби вже відболіле у всіх до судоми лоскоче, до скидня,
евкаліптовий падає сніг, зі слобідки шляху вже не видно.

Я вітаю фуфаєчний Крим, зойк імперії, вирване вим'я,
над посинілим тілом твоїм нахилюсь, поцілую у тім'я.
Через вишкір залиже слова липло-клавішна хижа потвора:
Times New Roman, дитина.ua, сірий вовк у вікні монітора.

Оригинал:
И чужая скучна правота, и своя не тревожит, как прежде,
и внутри у нее провода в разноцветной и старой одежде.
Желтый провод - к песчаной косе, серебристый - к звезде над дорогой,
не жалей, перекусывай все, лишь - сиреневый провод не трогай.

Ты не трогай его потому, что поэзия - странное дело:
все, что надо - рассеяло тьму и на воздух от счастья взлетело.
То, что раньше болело у всех - превратилось в сплошную щекотку,
эвкалиптовый падает снег, заметая навеки слободку.

Здравствуй, рваный, фуфаечный Крым, потерявший империю злую,
над сиреневым телом твоим я склонюсь и в висок поцелую.
Липнут клавиши, стынут слова, вот и музыка просит повтора:
Times New Roman, ребенок ua., серый волк за окном монитора.

2.
Живемо, наче кинуті лялечки вуду
в чорторий, з головою на зтин,
рятівний налаштує апостол Іуда
акваланг – що твій щирий бурштин.

До мети манівцем, поодинці та рясно,
сорок тисяч на коло у льє,
і на доказ розкрив, і ліхтариком клац - на
Жуля Верна євангеліє.

Нетямущі, отож, покладайтесь на голос
«вправо-вліво-на місці-вогонь»,
хліб наш шаховий дай нам та гумовий посох,
а тим, іншим, не вперше, либонь.

Видих-вдих у булькАх вітчизняного диму,
перший-другий, з дзвінком до дзвінка,
Дефіцитне світило над нами, над ними,
Ніби слоїк з ікрою з пайка.

Ще не вийшов занурення термін в блуканнях
по слідах, по двоїстому «зась».
Чом він: Хто – запитав - з поміж вас на прощання
поцілує мене і продасть?
......................................
Оригинал тут: http://kabanov-alex.livejournal.com/32897.html



все стихи автора




начало (1 | 2) конец
Сущева Ольга

09.09.2008 17:56
Свет,
по-любому,
СПАСИБО!


мне нравится, когда, хотя бы, пытаются
начало (1 | 2) конец




{предыдущее автора] [следующее автора}
{предыдущее по хронологии] [следующее по хронологии}



Новые произведения:
Пеньков Влад 20:15
Тищенко Михаил 17:46
Максимычева София 14:17
Мигунова Людмила 13:13
Экс-Промт Дмитрий 12:51
Арканина Анна 09:11
Островский Семён 02:47
Ворошилов Сергей 00:08
Песочина Эмилия 22:54
Цаголова Лаура 22:42
Владимир Фомин 20:43
Стрелец Вик 19:11
Терехин Василий 18:22
Антипычева Елена 17:12
Кортусова Ольга 14:00
Старухин Юрий 13:53
Краснобородько Андрей 13:08
Ахадов Эльдар 11:05
Волчек Дмитрий 10:47
Брусникина Аграфена 09:33
еще

Партнеры:
Кубок мира по русской поэзии

Rambler's Top100

Идея и подержка (c) Бочаров Дмитрий Викторович 2003-2013
php+sql dAb 2003-2005
Техническая поддержка -
пишите_в_теме_rifma-help